читель готується до гарного уроку все життя... Така духовна і філософська основа нашого фаху і технологія нашої праці"
В. Сухомлинський

/Files/images/2015-2016/-1-638.jpg

13 грудня 2017р. на базі ССЗШ № 5 ім. Кокорудзів проведено практичний семінар для вчителів іноземних мов (І-ий рік роботи) у межах проекту «Маленькими кроками до великого успіху».

Роботу семінару «Розвиток комунікативних умінь і навичок на уроках англійської мови в рамках шкільного психологічного проекту «Я-сім’я» розпочала директор навального закладу Коморна Лариса Мирославівна із презентацією про навчальний заклад, після чого учасників семінару поділено на 3 групи. Молоді вчителі мали унікальну можливість бути присутніми на 3 відкритих уроках. Сьогодні практика відвідування відкритих уроків, тим паче в іншому навчальному закладі, досить рідкісна.

Урок 1. 5 клас.Тема: «All about me» (учителі Молоткова С.О., Проць В.Я., Іванців М.І.)

Урок 2. 7 клас. Тема : «We are Ukrainians» (учителі Галь О.О.,Юрків Л.А.)

Урок 3. 10 клас. Конференція «Проблеми навколишнього середовища» (учителі Колядко Л.І., Кузик О.П. ).

Заступник директора з навчально-виховної роботи Абрамовська Інна Михайлівна прокоментувала усі уроки, а методист НМЦО Світлана Матис звернула увагу вчителів на схему аналізу уроку.

Надіємося, це був хороший досвід для молодих педагогів і сьогодні вони зробили ще декілька маленьких кроків до великого успіху.

Висловлюємо подяку адміністрації ССЗШ № 5 за ініціативність та професіоналізм, а вчителям кафедри англійської мови (9 з яких атестуються) за майстерність та активну участь у проведенні практичного семінару.

Методист НМЦО м. Львова Світлана Матис

Матеріали тут

/Files/images/2017-2018/anglyska_17-18/15 (1).jpg /Files/images/2017-2018/anglyska_17-18/15 (2).jpg

/Files/images/2017-2018/anglyska_17-18/15 (3).jpg /Files/images/2017-2018/anglyska_17-18/15 (4).jpg

/Files/images/2017-2018/anglyska_17-18/15 (5).jpg /Files/images/2017-2018/anglyska_17-18/15 (7).jpg

/Files/images/2017-2018/anglyska_17-18/15 (6).jpg


14-15 листопада 2017 року у Навчально – методичному центрі освіти м. Львова відбулося чергове заняття з курсу «Маленькі кроки до великого успіху». Тема заняття «Сучасний урок. Типи уроків. Особливості підготовки». Із особливостями організації та проведення сучасного уроку молодих учителів знайомили заступник директора НМЦО м. Львова Тетяна Ольшанецька, методисти НМЦО м. Львова Наталія Левицька та Анна Кебас, які зокрема, провели майстер – клас із теми, надали практичні рекомендації щодо роботи з учнями. З методикою підготовки та проведення пленерних уроків, учасників ознайомив учитель математики ССЗШ № 37 Сергій Панченко.

Щиро дякую колегам за цікаве та змістовне проведення навчання!

УВАГА!!!У плані занять відбулися зміни! Тема наступного заняття №6 «Практичне застосування інтерактивних методів у освітньому процесі».

Запрошуємо молодих колег до активної участі!!!

Чекаємо Вас 28 та 29 листопада 2017 року о 16.00 у Навчально-методичному центрі освіти м. Львова (пл. Д. Галицького, 4). Буде цікаво !!!!

Заняття № 5_матеріали

/Files/images/2017-2018/molod/32333.jpg /Files/images/2017-2018/molod/33.jpg

/Files/images/2017-2018/molod/33333333.jpg /Files/images/2017-2018/molod/333.jpg

/Files/images/2017-2018/molod/323.jpg /Files/images/2017-2018/molod/333333.jpg


24-25 січня 2017 року в НМЦО м. Львова в рамках навчального курсу «Маленькі кроки до великого успіху» методисти Оксана Бєлова та Оксана Галамай провели заняття «Множинний інтелект: 9 типів інтелекту – 9 стилів навчання».

«Існує більше ніж один спосіб навчати того, що ви вважаєте необхідним» – ці слова Говарда Гарднера, американського психолога, автора класичної теорії множинного інтелекту, яка вперше була опублікована у 1983 році в роботі «Структура розуму: теорія множинного інтелекту», стали під час заняття ключовими.

Учасники мали змогу краще «познайомитись» із собою, пройшовши відповідний тест, а також дізнатися, як зробити навчання дитини у школі більш ефективним та зберегти при цьому їхній постійний інтерес та ентузіазм до навчання.

/Files/images/2016-2017/ukrmova/1.jpg

Презентація тут

До уваги учасників Школи молодого вчителя! Заняття № 7 яке мало відбутись 27.12 та 28.12 о 15.45 переноситься! Про дату буде повідомлено додатково!

Заняття "Культура мовлення та об'єктивне оцінювання як складники професійної майстерності педагога".

20-21 грудня 2016 року в НМЦО м. Львова в рамках навчального курсу «Маленькі кроки до великого успіху» методисти Оксана Бєлова та Оксана Галамай провели заняття "Культура мовлення та об'єктивне оцінювання як складники професійної майстерності педагога". Учасники редагували найтиповіші помилки, які трапляються в мовленні учнів та вчителів; ознайомилися з презентацією про основні принципи об’єктивного оцінювання; працюючи в групах, розв’язували педагогічні ситуації та мали нагоду порівняти власні розв’язки з коментарями провідних педагогів та психологів. Усі присутні отримали укладений методистами буклет з матеріалами заняття.

/Files/images/2015-2016/8/Нещодавно оновлені 2.jpg

Культура мовлення та об'єктивне оцінювання як складники професійної майстерності педагога (брошура) тут
Заняття № 4,5

8 – 9, 15 – 16 листопада 2016 року в рамках навчального курсу «Маленькі кроки до великого успіху», проведено два семінарських заняття (№№4, 5) з теми «Інклюзивна освіта. Основні аспекти роботи у класі з інклюзивним навчанням» та «Впровадження інклюзивної освіти у загальноосвітніх навчальних закладах м. Львова».

Молоді вчителі були ознайомлені з основними поняттями інклюзії, інклюзивного навчання, принципами інклюзивного навчання, особливістю організації інклюзивного навчання, станом впровадження інклюзивного навчання у м. Львові.

Також слухачі розглянули основні документами, які необхідні для організації інклюзивного навчання у загальноосвітньому навчальному закладі: нормативно-правові документи, висновок психолого-медико-педагогічної консультації, індивідуальна програма розвитку дитини з особливими освітніми потребами, навчальні плани та програми відповідно до порушень.

Методисти НМЦО м. Львова з інклюзивного навчання наголосили на особливостях психофізичного розвитку дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, розладами спектру аутизму, порушеннями розумового розвитку, затримкою психічного розвитку, дитячим церебральним паралічем; також ознайомили із вимогами до створення безбар’єрного середовища для дітей з особливими освітніми потребами.

/Files/images/2015-2016/malenk_kroki/i.jpg

/Files/images/2015-2016/malenk_kroki/p.jpg

/Files/images/2015-2016/malenk_kroki/w.jpg

Заняття № 3 (18 та 19 жовтня)
Ведення шкільної документації. Види шкільної документації. Ведення класного журналу» та «Сучасний урок. Типи, структура, вимоги. Поняття «компетенція» та «компетентність».

18 та 19 жовтня 2016 року в Навчально –методичному центрі освіти м. Львова відбулося третє заняття навчального курсу «Маленькі кроки до великого успіху».

До уваги молодих колег було представлено теми: Ведення шкільної документації. Види шкільної документації. Ведення класного журналу» та «Сучасний урок. Типи, структура, вимоги. Поняття «компетенція» та «компетентність».

З етапами організації роботи зі шкільною документацією, інструкціями та особливостями ведення класних журналів детально ознайомила присутніх директор НМЦО м. Львова Олександра Приставська.

Із типами, структурою, вимогами до проведення сучасного уроку та поняттями«компетенція» та «компетентність», які виступають чинниками розуміння сучасних завдань освіти, ознайомила слухачів заступник директора НМЦО Тетяна Ольшанецька.

Про особливості ведення документації вчителя в початковій школі розповіла методист із початкового навчання Галина Воробець.

Наступні заняття відбудуться:

- 08 листопада 2016 року група №1 (Галицький р-н, Франківський р-н, Залізничний р-н, Шевченківський р-н) ;

- 09 листопада 2016 року група №2 (Личаківський р-н, Сихівський р-н).

Початок занять о 15год.45хв. Запрошуємо до співпраці!

Адміністрація НМЦО м. Львова

/Files/images/2015-2016/shek/1.jpg

/Files/images/2015-2016/malenkyi_kroki/7.jpg

/Files/images/2015-2016/shek/2.jpg

/Files/images/2015-2016/shek/3.jpg

/Files/images/2015-2016/malenkyi_kroki/4.jpg

/Files/images/2015-2016/malenkyi_kroki/5.jpg

Презентація заняття № 3 детальніше тут

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки України

08 квітня 2015 року № 412

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

27 квітня 2015 р. за № 472/26917

Інструкція щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів
загальноосвітніх навчальних закладів

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1. Цією Інструкцією визначаються вимоги до заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (далі – журнал), форма якого наведена в додатку до цієї Інструкції.

2. У всіх загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від форм власності ведеться журнал.

3. Усі записи в журналі ведуться державною мовою. Допускається запис тем уроків (екскурсій, проектів тощо) і частково домашнього завдання (назва тексту тощо) на правій сторінці журналу мовою навчального предмета (іноземною, національної меншини).

4. Записи на всіх сторінках журналу (у тому числі тих, що заповнюють вчителі, які викладають окремі предмети) упродовж навчального року ведуться пастою (чорнилом) одного кольору.

5. Усі записи ведуться чітко і розбірливо. Виправлення з використанням гумки чи коректора не допускаються. Помилковий запис акуратно закреслюється (однією прямою лінією, якщо це слово, і похилою з правого верхнього кута до нижнього лівого у клітинці з балами) і поряд (у цій же клітинці або рядку) пишеться правильний. Виправлення бала, відмітки про успішність, назви теми засвідчується підписом керівника загальноосвітнього навчального закладу і скріплюється печаткою загальноосвітнього навчального закладу (за наявності) внизу сторінки журналу.

6. Усі записи в журналі, необхідні на початок навчального року, здійснюються класним керівником упродовж 5 робочих днів після одержання журналу.

7. Позначення класу на титульній сторінці журналу здійснюється арабськими цифрами. Для позначення паралельних класів використовують прописні літери українського алфавіту (без лапок). Букви можна обирати не обов’язково за алфавітом (наприклад, 1-А, 1-Б або 1-М (музичний) тощо).

8. Запис переліку навчальних предметів інваріантної та варіативної складових відповідно до робочого навчального плану здійснюється на третій сторінці журналу. Назви освітніх галузей не зазначаються.

9. Якщо для вивчення окремих навчальних предметів клас ділиться на групи, то для кожної з них у журналі відводять окремі сторінки.

10. Облік годин на вивченнянавчальнихпредметів інваріантної складової робочого навчального плану здійснюють на окремих сторінках журналу, відведених для цього предмета.

У разі якщо загальна кількість годин з навчального предмета складається з годин інваріантної та варіативної складових, усізаписи в журналі ведуться насторінках, відведених для цього предмета.

Облік вивчення предметів варіативної складової (курсів за вибором) здійснюють на окремих сторінках журналу.

Облік годин індивідуальних та групових занять здійснюють на окремих сторінках журналу, де записують прізвища й імена всіх учнів класу, присутність їх на занятті позначається знаком «+». Назва навчального предмета, з якого було проведено заняття, вказується у графі «Завдання додому».

11. У розділі І «Облік відвідування (пропуск занять)» класний керівник щодня відмічає кількість уроків (годин), пропущених кожним учнем (ученицею). Запис робиться у вигляді дробу, чисельник якого вказує на причину відсутності («хв.»– через хворобу, «пп» – поважні причини – за письмовою заявою батьків або осіб, які їх замінюють, «бп» – без поважних причин), а знаменник – кількість пропущених уроків (годин) («хв/5», «пп/4», «бп/5»).

Якщо учень (учениця) певний час перебував (перебувала) у санаторно-курортному закладі, то навпроти його (її) прізвища зазначається «Санаторій. Наказ від ___№___». Водночас в розділі ІІ «Облік навчальних досягнень учнів» навпроти його (її) прізвища на цей період зазначається «Санаторій». При цьому запис не має виходити за межі клітинок із датами, що відповідають цьому терміну.

Наприкінці кожного семестру та навчального року обчислюється і записується загальна кількість пропущених кожним учнем (ученицею) уроків (годин) – усього, через хворобу, через поважні причини і без поважних причин.

Відсутність учнів, які навчаються за індивідуальною формою навчання, протягом усього навчального року або на певний період (наприклад, на час медичного лікування) у журналі не фіксується. Навпроти прізвища цього учня (учениці) запис робиться один раз «Інд. форма навчання. Наказ від___ №___». При цьому запис не має виходити за межі клітинок із датами, що відповідають терміну індивідуальної форми навчання.

12. У розділі ІІ «Облік навчальних досягнень учнів» класний керівник записує прізвища та імена учнів в алфавітному порядку без скорочень (у разі збігу прізвища та імені додається запис по батькові), назви навчальних предметів, прізвища, імена та по батькові вчителів, які їх викладають, і систематично протягом року вносить до цього розділу відповідні записи, пов’язані з прибуттям або вибуттям учнів.

Прізвища та імена учнів, які навчаються за індивідуальною формою навчання (крім учнів, для яких індивідуальне навчання організовано з причини кількості учнів менше 5-ти осіб), записують в журналі відповідно до наказу по загальноосвітньому навчальному закладу (на сторінках усіх розділів журналу) з поміткою «Індивідуальне навчання». Облік виконання програм індивідуального навчання для цих учнів ведеться в окремому журналі.

Прізвища та імена учнів, які прибувають у клас посеред навчального року, записують наприкінці списку. Така їх позиція у списку залишається до завершення ведення сторінки. На наступних сторінках усі прізвища записують в алфавітному порядку.

Якщо учні вибувають із класу протягом навчального року, то навпроти їхніх прізвищ на сторінках з усіх предметів робиться запис:«Вибув/вибула». На наступних сторінках журналу прізвище цього учня (учениці) не записується.

13. На лівій сторінці розгорнутого журналу в розділі ІІ «Облік навчальних досягнень учнів» учитель веде щоденний облік навчальних досягнень (із предметів, оцінювання яких здійснюється у балах) та відвідування учнями занять із навчального предмета, який він викладає. Відсутність учня (учениці) на уроці зазначається у журналі під відповідною датою буквою «н».

У графі «Місяць і число» у день проведення уроку (екскурсії, передбаченої календарно-тематичним плануванням із певного предмета, контрольної роботи, практикуму, досліду тощо) проставляється дата проведення. Дата записується дробом, чисельник якого є числом, а знаменник – порядковим номером місяця у році. Наприклад, 04/09. Заздалегідь дати не записуються.

14. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:

у 1-му класі – з усіх навчальних предметів;

у 2-му класі – протягом І семестру за рішенням педагогічної ради;

у 2­4-му класах – із предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура»;

у 1­4-му класах – з усіх предметів варіативної складової.

Наприкінці семестрів та навчального року з навчальних предметів, з яких оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально, у журналі у графах «І семестр», «ІІ семестр», «Рік» записується «Зар.» (зараховано). Окремі види перевірок у разі вербального оцінювання (за ведення зошита, діалог, диктант тощо) у журналі словом «Зар.» не фіксують.

У випадках, коли учні звільнені за станом здоров’я від занять із фізичної культури, наприкінці семестрів та навчального року робиться запис «Зв.» (звільнений (а)).

У разі неатестації учня (учениці) через пропуски половини або більшості уроків із навчальних предметів, які оцінюються вербально, робиться запис «Не зар.» (не зараховано). З навчального предмета (предметів), з якого учень (учениця) не атестований, готується завдання на літні канікули за індивідуальною програмою, виконання якої перевіряється перед початком нового навчального року. За результатами перевірки, орієнтовно до 05 вересня включно, у журналі робиться повторний запис про рішення педагогічної ради.

15. Навчальна діяльність учнів під часекскурсій, не передбачених навчальними програмами з певних предметів, та тих, які проводяться наприкінці навчального року (що записуються в журналі у розділі ІІІ «Облік проведення навчальних екскурсій»), не оцінюється і балами в журналі не фіксується.

16. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12­бальною шкалою і фіксується у журналі у 2-4-му класах із таких навчальних предметів інваріантної складової: «Українська мова», мова і читання національної меншини (де зазначається відповідна мова), «Літературне читання», «Іноземна мова», «Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Трудове навчання».

17. Учитель фіксує у журналі результати оцінювання усних робіт (опитувань) у день, коли відбувалось оцінювання, письмових робіт – з метою надання часу для їх перевірки – у день, коли проводиться наступний з цього предмета урок, але під датою, коли виконувалась робота.

18. У журналі балами фіксуються такі види контролю: у 2-4-му класах – поточний, періодичний, а також виводяться тематичні, семестрові, річні бали; у 4-му класі – результати державної підсумкової атестації з предметів, із яких проводилась атестація.

У разі неатестації учня (учениці) за тему, семестр, рік робиться відповідний запис «н/а» (неатестований / неатестована). Неатестація учня (учениці) за тему не впливає на семестровий та річний бал, якщо наступні теми ним (нею) засвоєні. Неатестація учня (учениці) за І семестр не впливає на оцінку за ІІ семестр та річний бал, якщо програма ІІ семестру засвоєна.

У разі неатестації учня (учениці) з навчального предмета (який оцінюється балами) за ІІ семестр та рік для нього готується завдання на літні канікули за індивідуальною програмою, виконання якого перевіряється до початку нового навчального року. За результатами перевірки, орієнтовно до 05 вересня включно, у журналі робиться повторний запис про рішення педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу.

19. На кожний вид робіт із періодичного контролю, що триває не весь урок, або займає певний час на кількох уроках, чи охоплює діяльність учнів протягом певного періоду, у журналі відводиться окрема колонка з відповідним записом (наприклад «Діалог», «Зошит»).

Колонки для фіксації результатів оцінювання ведення зошитів відводять наприкінці кожного місяця (з предметів «Я у світі» і «Природознавство», у разі якщо ці зошити ведуться, – наприкінці семестрів). У 1-му класі (та у І семестрі 2-го класу за рішенням педагогічної ради) результати перевірки зошитів у журналі не фіксуються.

На правій сторінці журналу одночасно із записом теми уроку зазначаються відповідні види перевірок у ті дні, коли вони проводилися.

Результати періодичного контролю, що проводиться фронтально, записують на лівій сторінці журналу під датою, а вид перевірної роботи (аудіювання, диктант, списування, письмовий переказ, письмовий твір, мовна тема тощо) зазначають у верхній частині відповідної колонки.

Навчальна діяльність учнів, що організовується на уроці після проведення фронтальної перевірки, яка триває частину уроку (наприклад, аудіювання), неоцінюєтьсяі балами в журналі не фіксується.

У випадках, коли одну роботу оцінюють за двома критеріями, один із балів записують під датою, а інший бал поруч, в окремій колонці, без зазначення дати. Вид перевірної роботи («списування (грамотність)» і «списування (графічнінавички»)) зазначають у верхній частині відповідної колонки.

Усі записи робляться у називному відмінку (наприклад: «Читання»,«Діалог»). Допускається скорочення назв за правилами скорочення слів української мови, але читатися вони мають однозначно (наприклад «Усн. перек.»).

20. Бали, записані учителем у журналі, мають відповідати балам, виставленим у зошитах для контрольних робіт, що їх вчитель має зберігати до кінця навчального року. Для цих робіт ведуться окремі зошити.

21. Підсумкові контрольні роботи з навчальних предметів, що можуть проводитися відповідно до розпорядження керівника навчального закладу чи органу управління освітою під час інспектування навчального закладу, фіксуються у журналі під датою фактичного дня проведення з наступним коригуванням календарно-тематичного плану.

22. Відсутність учня (учениці) під час написання контрольної роботи (диктанту, мовної теми, письмового переказу тощо) зазначається у журналі під датою виконання роботи буквою «н». У цьому випадку оцінювання навчальних досягнень учня (учениці) за тему учитель визначає за поточними балами.

23. Тематичний бал виставляється після опрацювання програмової теми (кількох підтем однієї великої теми, кількох невеличких тем, розділу підручника).

Тематичний бал записується у колонці журналу без дати з позначкою «Тема».

24. Бал за семестр виставляється у колонці журналу з позначкою «І семестр»(«ІІ семестр») не пізніше ніж за 3 дні до кінця певного семестру.

25. У 4 - х класах бали, одержані учнями за державну підсумкову атестацію у формі підсумкової контрольної роботи, виставляються на правій сторінці журналу у розділі «Тема», де здійснюється запис «Державна підсумкова атестація».

26.У разі коли учень (учениця) звільнений (звільнена) від державної підсумкової атестації за рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу у журналі у цій колонці робиться запис «зв.».

27.Річний бал виставляється у колонці журналу з позначкою «Рік». Окрема колонка для підсумкового бала не відводиться.

28. У розділі ІІІ «Облік проведення навчальних екскурсій» учитель записує дату, зміст і кількість годин проведення навчальних екскурсій, що не передбачені навчальними програмами з певних предметів і проводяться наприкінці або упродовж навчального року.

Навчальні екскурсії з окремих предметів, передбачені календарно-тематичним планом, записуються на сторінках журналу, відведених для відповідного предмета.

29. У розділі ІV «Зведений облік навчальних досягнень учнів» журналу у 1-3-му класах заповнюються рядки: «І семестр», «ІІ семестр», «Рік», у 4-му класі – 4 рядки: «І семестр», «ІІ семестр», «Рік», «Державна підсумкова атестація».

Запис про рішення педагогічної ради у журналі робиться за такою формою:

«Переведено до _______ класу (протокол від ________№__)»;

«Переведено до _______ класу, нагороджено Похвальним листом (протокол від ________№__)»;

«Дано завдання на літні канікули з ________(назва предмета) за індивідуальною формою навчання (протокол від ________№__)».

У цьому випадку до 05 вересня включно робиться повторний запис про рішення педагогічної ради;

«Переведено до іншої школи (класу)» – указати назву загальноосвітнього навчального закладу (наказ від ________№__);

«Перебував (перебувала) на лікуванні у санаторії чи у санаторній школі (наказ по загальноосвітньому навчальному закладу від _________№__)»;

«Переведено на індивідуальну форму навчання» тощо (наказ від ________№__).

30. Графи розділу V «Загальні відомості про учнів» журналу заповнює класний керівник, який уносить відповідні записи у зв'язку з прибуттям або вибуттям учнів.

Зміни в обліковому складі учнів у журналі фіксуються після відповідного наказу по загальноосвітньому навчальному закладу із записом «Вибув/вибула (куди?), наказ від _______№___».

Прізвища учнів, які прибули впродовж навчального року, записуються наприкінці списку з позначкою «Прибув/прибула з «__»______, наказ від _______№__».

31. У розділі V «Загальні відомості про учнів» номер особової справи записується через дріб, де чисельник – велика літера, а знаменник – порядковий номер запису прізвища учня (учениці) в алфавітній книзі (А/45).

Прізвища, імена та по батькові учня, батьків або осіб, які їх замінюють, записуються у відповідних колонках повністю без скорочень.

Не здійснюється запис про батьків (чи одного з них) у таких випадках:

при позбавленні батьківських прав;

у разі смерті;

якщо один із батьків не бере участі у вихованні дитини, але водночас не позбавлений батьківських прав (за згодою).

Записуються місце проживання (включає в себе постійне або тимчасове місце проживання дитини) і контактні номери телефонів батьків або осіб, які їх замінюють.

Дані про місце роботи (посаду) та трудову діяльність батьків не записуються.

Дата народження зазначається цифровим способом: число, місяць, рік народження.

32. У розділі VI «Листок здоров’я» медичний працівник загальноосвітнього навчального закладу фіксує інформацію про групу здоров’я кожного учня. Ця сторінка підписується медичним працівником загальноосвітнього навчального закладу, класним керівником і керівником загальноосвітнього навчального закладу.

33. Перший запис у розділі VII «Зведена таблиця руху учнів класу» робиться на початку вересня (орієнтовно до 05 вересня) у графі «На початок семестру (року)». Наступний запис про кількість учнів, які прибули або вибули, та про кількість учнів станом на перший день ІІ семестру робиться у перший день навчання (у графах «Прибув/прибула», «Вибув/вибула», «На кінець І семестру» і «На початок ІІ семестру»). Останній запис робиться в останній день навчального року.

34. У розділі VIII фіксується проведення бесід з безпеки життєдіяльності та вступного інструктажу (облік виховних заходів (у тому числі виховних годин, годин спілкування тощо) у журналі не ведеться).

35. Контроль за дотриманням вимог до ведення журналу щокварталу здійснює керівник загальноосвітнього навчального закладу та його заступник з навчально-виховної роботи.

Перевіряти ведення журналу також може особа, яка має право інспектувати загальноосвітній навчальний заклад.

Якщо до ведення журналу немає зауважень, зазначається «Журнал перевірено»;записуються дата, прізвище, ініціали та підпис особи, яка здійснювала перевірку.

Якщо до ведення журналу є зауваження, то особа, яка перевіряє, у розділі ІХ «Зауваження до ведення журналу» стисло фіксує зауваження та пропозиції щодо поліпшення ведення записів у журналі учителем, записує дату, прізвище та ініціали і ставить підпис.

У графі «Відмітки про виконання» вчитель щодо зауважень та пропозицій у триденний термін робить помітку «Виконано» або «Взято до відома», записує дату, своє прізвище та ініціали і ставить підпис.

36. Розподіл кількості сторінок для навчальних предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу (з урахуванням окремих сторінок для кожної групи при вивченні окремих предметів, якщо клас поділяється на групи) здійснює класний керівник і погоджує із заступником керівника з навчально-виховної роботи.

37. На правій сторінці розгорнутого журналу у день проведення уроку (екскурсії, контрольної, практичної роботи тощо) відповідно до календарного планування записуються дата проведення і його тема. Заздалегідь дати й тема уроку не записуються.

Після написання контрольних робіт у журналі фіксується проведення аналізу результатів контрольних робіт, повторення, узагальнення з теми з відповідним записом «Аналіз контрольної роботи», «Узагальнення (повторення) з теми»тощо.

У разі проведення бінарних уроків (два уроки поспіль з одного або різних предметів) дата і тема кожного з них записуються окремо.

У разі проведення інтегрованих уроків дата і тема кожного з них записуються на сторінці одного з навчальних предметів за вибором учителя.

Якщо заняття проводиться не у формі уроку, то у журналі вказується обрана організаційна форма (наприклад: «Екскурсія до бібліотеки»; «Проект «Зростаємо разом із книгою», «Практична робота «Висаджування квітів» тощо).

38. У графі «Завдання додому» стисло записуються зміст (сторінки підручника, номери задач тощо) і спосіб виконання завдання (вивчити напам'ять, повторити, розв’язати тощо).

Запис у відповідній графі може не робитися у випадках, коли домашнє завдання не задається.

39. У випадку відсутності вчителя педагогічний працівник, який його замінює, робить запис дати проведення уроку, теми і домашніх завдань. У графі «Завдання додому» після запису домашнього завдання записує «Заміна», своє прізвище, ініціали та засвідчує запис власним підписом.

Директор департаменту

загальної середньої

та дошкільної освіти Ю. Г. Кононенко

І. Задніпрянець

Методика традиційного уроку

Урок повинен бути пронизаний творчістю і, разом з тим, залишатись уроком.

С.І.Гессен

Етапи планування уроку

  1. Розробка системи уроків з теми або розділу.
  2. Визначення освітніх, виховних та розвиваючих завдань уроку на основі програми.
  3. Відбір оптимального змісту матеріалу уроку, поділ його на завершені у смисловому відношенню блоки, частини, виділення опорних знань.
  4. Виділення головного матеріалу, який учень повинен засвоїти на уроці.
  5. Розробка структури уроку, визначення його типу та найбільш доцільних методів і прийомів навчання.
  6. Знаходження зв’язків даного матеріалу з іншими предметами та використання цих зв’язків під час вивчення нового матеріалу.
  7. Планування всіх дій вчителя і учнів на всіх етапах уроку.
  8. Підбір дидактичних засобів уроку (плакатів, карток, схем, допоміжної літератури, картин, відеоматеріалів, комп’ютерних засобів).
  9. Перевірка обладнання та технічних засобів навчання.
  10. Планування записів та малюнків на дошці.
  11. Планування самостійної роботи учнів на уроці.
  12. Визначення форм і прийомів закріплення отриманих знань.
  13. Визначення змісту, об’єму і форм домашнього завдання.
  14. Планування форм підведення підсумків уроку.
  15. Планування позакласної роботи з даної теми.
  16. Запис плану і ходу уроку у відповідності до вимог.

Основні етапи традиційного уроку

  1. Організаційний момент.
  2. Перевірка домашнього завдання.
  3. Перевірка знань і умінь учнів.
  4. Постановка мети заняття перед учнями.
  5. Організація сприйняття нової інформації.
  6. Первісна перевірка розуміння.
  7. Організація засвоєння нового матеріалу шляхом відтворення інформації і виконання вправ за зразком.
  8. Творче застосування та здобуття знань.
  9. Узагальнення матеріалу, що вивчався на уроці, і введення його в систему раніше засвоєних знань.
  10. Контроль за результатами навчальної діяльності, що здійснюється вчителем і учнями, оцінювання знань.
  11. Домашнє завдання до наступного уроку.
  12. Підведення підсумків уроку.
/Files/images/2015-2016/shek/7.png
/Files/images/2015-2016/shek/9.png
Структурні елементи уроку

Типологія уроків

В педагогічній літературі немає єдиної класифікації типів уроків: Чередов І.М. виділяє дев’ять, Онищук В.А. – шість (найбільш поширена типологія), М.І.Махмудов – чотири.

І. Урок вивчення нового матеріалу та первісного закріплення знань

Види навчальних занять: лекція, дослідницька лабораторна робота, навчальний практикум, екскурсія.

Мета – вивчення та первісне засвоєння нового навчального матеріалу, осмислення зв’язків та відносин в об’єктах вивчення.

Етапи уроку, логіка дій на уроці

  1. Організація початку уроку.
  2. Перевірка домашнього завдання.
  3. Підготовка учнів до засвоєння нових знань.
  4. Первісне вивчення нового матеріалу. Вказівка на те, що учні повинні запам’ятати. Мотивація запам’ятовування та подальшого збереження у пам’яті.
  5. Первісне закріплення під керівництвом вчителя шляхом прямого повторення.
  6. Контроль результатів первісного запам’ятовування знань.
  7. Регулярне систематичне повторення.
  8. Первісне закріплення знань, застосування отриманих знань і навичок для набуття нових.
  9. Включення опорного матеріалу для запам’ятовуванняв контроль знань. Контроль та самоперевірка знань.
  10. Підведення підсумків уроку.
  11. Інформація про домашнє завдання.

ІІ. Урок закріплення знань

Види навчальних занять: практикум, лабораторна робота, співбесіда, екскурсія, консультація.

Мета – вторинне осмислення вже відомих знань, відпрацювання вмінь та навичок, їх застосування.

Логіка процесу закріплення знань

  1. Актуалізація опорних знань та їх корекція. Постановка мети.
  2. Визначення меж (можливостей) застосування цих знань: що за їх допомогою можна визначити, де застосувати?
  3. Відтворення учнями знань, умінь та навичок, що необхідні для виконання запропонованих завдань.
  4. Вправи за зразком та у подібних умовах з метою вироблення умінь безпомилкового застосування знань.
  5. Перевірка виконання завдань. Обговорення припущених помилок та їх корекція.
  6. Вправи з перенесенням знань в нові умови.
  7. Домашнє завдання.

ІІІ. Урок комплексного застосування ЗУН учнів

Види навчальних занять: практикум, лабораторна робота, семінар.

Мета – засвоєння вмінь самостійно у комплексі застосовувати знання, уміння та навички, здійснювати їх перенесення в нові умови.

Логіка процесу комплексного застосування ЗУН

  1. Постановка мети уроку. Мотивація дій.
  2. Актуалізація ЗУН, необхідних для творчого застосування знань, що є опорними.
  3. Узагальнення та систематизація знань і способів діяльності.
  4. Тренувальні вправи за зразком, алгоритмом, інструкцією.
  5. Ознайомлення з новими вміннями; вправи на їх засвоєння. Вправи на їх закріплення.
  6. Засвоєння зразка комплексного застосування ЗУН.
  7. Застосування узагальнених ЗУН в нових умовах. Вправи творчого характеру.
  8. Контроль та самоконтроль знань, умінь і навичок.
  9. Підсумок уроку.
  10. Домашнє завдання.

IV. Урок узагальнення і систематизації знань

Види навчальних занять: семінар, конференція, круглий стіл.

Мета – засвоєння знань у системі; узагальнення окремих знань у систему.

Етапи уроку
  1. Підготовка учнів: оповіщення заздалегідь теми (проблеми), питань, літератури. Організаційний момент.
  2. Надання учням під час узагальнюючої діяльності на уроці необхідних матеріалів: таблиць, довідників, наочних посібників, узагальнюючих схем, комп’ютерних матеріалів.
  3. Виконання учнями (індивідуально і колективно) (усних та письмових) завдань узагальнюючого та систематизуючого характеру.
  4. Перевірка виконання робіт.
  5. Формулювання висновків за вивченим матеріалом.
  6. Підведення підсумків. Узагальнення окремих знань вчителем.
  7. Оцінювання результатів уроку.
  8. Домашнє завдання.

V. Урок контролю, оцінювання та корекції знань учнів

Вид навчальних занять: контрольна робота, залік, тестування.

Мета – визначення рівня володіння знаннями. Корекція знань, умінь, навичок. У процесі навчально-пізнавальної діяльності учнів лежить діяльність, напрямлена на виконання завдань, що поступово ускладнюються, за рахунок комплексного охоплення знань, застосування їх на різних рівнях.

Основні етапи уроку
  1. Постановка завдань уроку.
  2. Подання змісту контрольної чи перевірочної роботи (тесту).
  3. Виконання учнями завдання.
  4. Підведення підсумків уроку.
  5. Визначення типових помилок в знаннях та уміннях, а також шляхів їх усунення та удосконалення знань і умінь.

Рівні контролю і корекції знань

  1. Рівень осмисленого сприйняття знання, зафіксованого у пам’яті. Це означає: зрозумів, запам’ятав, відтворив.
  2. Рівень готовності застосовувати знання за зразком та в подібних умовах. Це означає: зрозумів, запам’ятав, відтворив, застосував за зразком та в змінених умовах, де треба розпізнавати зразок.
  3. Рівень готовності до творчого застосування знань. Це означає6 оволодів знаннями на певному рівні та навчався переносити їх в нові умови.

VІ. Комбінований урок

Основні етапи уроку
  1. Організаційний етап.
  2. Перевірка домашнього завдання. Постановка мети уроку.
  3. Всебічна (комплексна) перевірка знань.
  4. Підготовка учнів до активного осмисленого засвоєння нового матеріалу, тобто актуалізація знань, практичних та розумових вмінь.
  5. Засвоєння нових знань.
  6. Закріплення матеріалу, що був вивчений на цьому уроці і раніше, який пов’язаний з новим.
  7. Підведення підсумків і результатів уроку.
  8. Інформація учнів про домашнє завдання та інструктаж з його виконання.
Аналіз сучасного уроку

Аналіз будь-якого уроку представляє собою комплексний підхід, в якому психологічний, педагогічний, змістовий, методичний та предметний аспекти тісно взаємопов’язані. Сам по собі аналіз уроку як процес осмислення та самопізнання формує у вчителя аналітичні здібності, розвиває інтерес і визначає необхідність вивчення проблем навчання і виховання. Вміння проводити спостереження за складними педагогічними явищами, аналізувати їх, узагальнювати та робити науково обґрунтовані висновки, є дієвим засобом удосконалення професійно-педагогічної майстерності.

Сучасний урок – це урок, що відповідає сучасним вимогам підготовки конкурентоздатного випускника.

Типи аналізу уроку

Повний – проводиться з метою контролю за якістю організації навчально-виховного процесу, для вивчення стилю діяльності вчителя, досвіду його роботи.

Короткий – відображає основні дидактичні категорії з метою загальної оцінки його якості.

Комплексний – передбачає всебічний розгляд в єдності та взаємопов’язаності цілей, змісту, методів і форм організації уроку. Застосовується частіше під час аналізу декількох уроків з однієї теми, а також для навчання спеціалістів.

Аспектний – використовується за умови необхідності більш глибокого розгляду будь-якого одного аспекту уроку з метою виявлення недоліків або встановлення ефективності окремих прийомів діяльності вчителя.

Кожний з цих типів аналізу уроку може мати види: дидактичний, психологічний, виховний, методичний, організаційний. Цілі педагогічного аналізу можуть бути різними; виходячи з них, застосовується частковий аналіз, що відповідає якому-небудь аспекту уроку (загально педагогічному, психологічному тощо).

Загальні критерії аналізу уроку

Результативність. Вважається, що результативність уроку залежить від технології його проведення, що базується на дотриманні основних правил організації навчального процесу: чим більш якісна технологія, тим вищий результат уроку. Тому вся діяльність учителя і учнів повинна здійснюватись з урахуванням останніх психолого-педагогічних досягнень.

Основні вимоги до аналізу уроку
  • Мета і завдання аналізу теми.
  • Знання основ дидактики, психології, методики, програм, нормативних вимог і методичних рекомендацій.
  • Вміння виділяти позиції та показники , за якими необхідно аналізувати свій урок.
  • Знання особливостей учнів та їх врахування у роботі на уроці.
  • Обгрунтованість освітніх, виховних та розвиваючих завдань уроку.
  • Обгрунтованість розробленого плану уроку, його типу, структури, змісту, методів і засобів.
  • Психологічна і педагогічна оцінка системи учбових задач, завдань та вправ, що пропонуються для виконання учнями на уроці.
  • Оцінка розвитку самостійності мислення учнів на різних етапах уроку.
  • Виконання намічених завдань уроку.
  • Оцінка педагогічної доцільності дій та фактів на уроці.
  • Вміння показати взаємозв’язок етапів уроку і оцінити їх.
  • Відчуття задоволеності (або незадоволеності) уроком або його окремими етапами.
  • Розробка заходів з усунення недоліків.
Самоаналіз уроку

Самоаналіз уроку – це уявне розкладання (розгляд) проведеного уроку на його складові з глибоким проникненням в їх суть, завдання з метою оцінити кінцевий результат своєї діяльності шляхом порівняння запланованого із здійсненим з урахуванням успіхів та здобуттів учнів.

Рівні самоаналізу уроку:

  • емоційний – мимовільний рівень, коли учитель відчуває задоволеність або незадоволеність своєю педагогічною діяльністю;
  • оціночний – коли оцінюється відповідність результату уроку цілям і плану, що були розроблені;
  • методичний – коли урок аналізується з позицій існуючих вимог до нього.
  • рефлексивний – коли визначаються причини і наслідки, що вони мають. Це вищий рівень аналізу, для здійснення якого необхідно застосовувати психолого-педагогічну теорію.
Самоаналіз уроку

Варіант 1

1. Характеристика класу

А) Розглядається структура міжособистісних відносин: лідери, аутсайдери; наявність угрупувань, їх склад; взаємодія структур особистих взаємовідносин і організаційної структури класу.

Б) Необхідно дати характеристику недоліків біологічного розвитку учнів: дефекти зору, слуху; соматична ослабленість; особливості вищої нервової діяльності (надмірна загальмованість або збудженість); патологічні відхилення.

В) Характеристика недоліків психічного розвитку: слабкий розвиток інтелектуальної сфери тих чи інших членів учнівського колективу; слабкий розвиток вольової сфери в окремих учнів; слабкий розвиток емоційної сфери особистості. Далі розглядається характеристика розвитку психічних властивостей: відсутність пізнавального інтересу, потреби в знаннях, установки на навчання; недоліки у ставленні особистості до себе, вчителя, сім’ї, колективу.

Г) Аналіз недоліків підготовленості учнів класу: прогалини у фактичних знаннях і вміннях; проблеми у навичках учбової праці; дефекти у звичках і культурі поведінки.

Д) Розгляд недоліків дидактичних та виховних впливів школи, після чого – недоліків впливу сім’ї, одноліток, позашкільного середовища.

Примітка. Зрозуміло, зовсім не обов’язково під час кожного самоаналізу уроку давати таку подобну характеристику класу, в якому він проходив. Однак самоаналіз уроку вчителем відрізняється від його аналізу керівника тим, що він зорієнтований не тільки на конкретний клас, але й на конкретних учнів.

Аналіз зовнішніх зв’язків уроку: встановлення місця і ролі даного уроку у темі, що вивчається; характер зв’язку уроку із попередніми та подальшими уроками.

Характеристика триєдиної мети уроку з опорою на характеристику класу: чого треба досягнути в знаннях і уміннях, виходячи із специфіки учнівського колективу; який виховний вплив на учнів; які якості розвивати.

Характеристика задуму уроку (план):

що собою представляє зміст учбового матеріалу;

як будуть засвоювати його учні, тобто які методи навчання і форми організації пізнавальної діяльності;

яку частину матеріалу вони можуть засвоїти самі;

яка частина матеріалу потребує допомоги учителя під час його засвоєння;

що необхідно міцно засвоїти, а що використовувати тільки для ілюстрації;

що з вивченого раніше необхідно повторити і на що спиратись під час вивчення нового;

як закріпити те, що вивчено;

що буде цікавим і легким, а що – важким;

яким чином будуть досягнуті на уроці виховні та розвиваючі задачі.

Як був побудований урок, виходячи з його задуму? Характеристика етапів уроку виділення навчально-виховних моментів, які найбільш позитивно або негативно вплинули на хід уроку, на формування кінцевого результату.

Структурний аспект самоаналізу: подобний аналіз етапів, які, на думку вчителя, мали найбільш сильний позитивний або негативний вплив на формування кінцевого результату уроку; аналіз відповідності в межах цих моментів завдань, змісту, методів і форм (доведення оптимального вибору).

Функціональний аспект аналізу: визначається, наскільки структура уроку відповідала поставленій меті, задуму уроку, можливостям класного колективу. Виділяються найбільш вдалі та невдалі моменти діяльності учителя і учнів; аналізується відповідність стилю відносин учителя і учнів успішному формуванню кінцевого результату уроку.

Оцінювання кінцевого результату уроку: оцінка якості знань, умінь і навичок, отриманих учнями на уроці, визначення невідповідності між поставленими завданнями і реальним кінцевим результатом уроку. Причини цієї невідповідності; оцінка досягнення виховних і розвиваючих завдань уроку; висновки та самооцінка уроку.

Самоаналіз уроку

Варіант 2

1. Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі? Його зв’язок з попередніми уроками?

2. Які особливості класу були враховані під час планування уроку?

3. Які завдання планувалось вирішити на уроці? На чому ґрунтується такий вибір завдань уроку?

4. На чому ґрунтується вибір структури і типу уроку?

5. На чому ґрунтується вибір змісту, форм і методів навчання (за елементами уроку)?

6. Які умови (навчально-матеріальні, гігієнічні, мораль-но-психологічні, часові тощо) були створені на уроці?

7. Чи були відхилення від плану уроку? Чому? Які саме? До чого вони призвели?

8. Як можна оцінити результати уроку? Чи розв’язані його завдання? Чи не було перевантаження учнів?

9. Які висновки можна зробити на майбутнє з результатів уроку?

Література

Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. – М.: Просвещение, 1985. – 208 с.

Волков Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академія, 2001. – 576 с.

Зотов Ю.Б. Организация современного урока/ Под ред. П.И. Пидкасистого. – М.: 2004.

Иванова Л.А. Активизация познавательной деятельности учащихся при изучении физики. Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1983.- 160 с.

Ильина Т.А. Педагогика. Курс лекций. – М.: 2004.

Кириллова Г.Д. Теория и практика урока в условиях развивающего обучения. – М.: 2000.

Конаржевский Ю.А. Анализ урока. – М.: Образовательный центр «Педагогический поиск», 2000.

Культура современного урока / Под ред Н.Е.Щурковой. – М.: 2004.

Махмудов М.И. Современный урок. 2-е изд. – М.: 2005.

Онищук В.А. Урок в современной школе. – М.: 2005.

Онищук В.О. Типи, структура, методика уроку в школі. – К.: Рад. школа, 1983.

Педагогика. Учебное пособие для студентов пед. вузов и пед колледжей/ Под ред. В.Пидкасистого. – М.: Педагогическое Общество России, 2000. – 640 с.

Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник. – К.: А.С.К., 2003.

Селевко Г.К. Тестовый аспектный анализ урока. – М.: 2006.

Сучасні уроки// Завуч. – 2002. – № 35 (149).

Энциклопедия профессионального образования. В 3-х томах/ Под ред С.Я. Батышева. – М.: АПО, 1999.

Заняття № 2 (1 та 12 жовтня) "Нормативно-правове забезпечення НВП" для молодих педагогів міста від 0 до 1 року роботи.

1 та 12 жовтня 2016 року у Навчально-методичному центрі освіти м.Львова відбулося друге заняття «Нормативно – правове забезпечення НВП. Держстандарти( особливості, завдання, функції). Навчальний план (базовий,типовий, навчальний план школи), інваріативна та варіативна складова. Навчальні програми. Планування навчально – виховної роботи вчителя. Види планування» навчального курсу «Маленькі кроки до великого успіху» для молодих педагогів міста від 0 до 1 року роботи.

Наступні заняття:

- 18 жовтня 2016 року група №1 (Галицький р-н, Франківський р-н, Залізничний р-н, Шевченківський р-н) ;

- 19 жовтня 2016 року група №2 (Личаківський р-н, Сихівський р-н).

Початок занять о 15год.45хв. Запрошуємо до співпраці!

Адміністрація НМЦО м. Львова

/Files/images/2015-2016/malenkyi_kroki/3.jpg

/Files/images/2015-2016/malenkyi_kroki/14642858_1669099456753600_1355705823_n.jpg

/Files/images/2015-2016/malenkyi_kroki/14642864_1669099646753581_480939969_n.jpg

/Files/images/2015-2016/malenkyi_kroki/14686503_1669099243420288_713416659_n.jpg

/Files/images/2015-2016/malenkyi_kroki/14696758_1669099520086927_405877159_n.jpg

/Files/images/2015-2016/malenkyi_kroki/14699746_1669098943420318_454336685_n.jpg

Презентація "Маленькі кроки до великого великого успіху" для молодих педагогів заняття № 2 тут

1.Державні стандарти

Державний стандарт - це вимоги до освіченості учнів. Державний стандарт базової та середньої освіти визначає складові та зміст освіти, встановлює державні вимоги до випускників та учнів. Постановою визначається зміст базової та повної середньої освіти, а також визначає базовий навчальний план.

Державні вимоги до рівня загальної підготовки учня поданоза галузевим принципом у семи напрямках:

· мова та література;

· суспільствознавство таестетика;

· культура, математика, природознавство;

· здоров'я, фізичнакультура, технології.

Зміст базової загальної середньої освіти є єдиним для всіхучнів. Особистісний підхід до кожного учня здійснюється через різні методики організації навчання, які враховують пізнавальні здібності учнів, а також через факультативні курси. У старших школах, в зв'язку з профільним напрямком, вимоги та зміст освіти визначається за трьома рівнями:

1. Обов'язкові результати навчання, визначеніДержавним стандартом.

2. Профільний, зміст якого визначають програмизатверджені МОН.

3. Академічний, за програмами якого вивчаютьсядисципліни, що тісно пов'язані з профільними предметами(наприклад, фізика у хіміко-біологічному профілі).

4. Здійснюється загальноосвітня підготовка учнів, які не визначилисящодо напряму спеціалізації.

Документи

Постанова КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 14 січня 2004 р. № 24 "ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної середньої освіти"

Державний стандарт початкової загальної освіти (поступово набирає чинності з 1 вересня 2012)

Державний стандартповної загальної середньої освіти(поступово набирає чинності з 1 вересня 2013)

Чинний Державний стандарт початкової загальної освіти

2.Навчальні плани

Зміст освіти відображається в навчальних планах, програмах, підручниках, дидактичних матеріалах для самостійної роботи, наочних посібниках.

Навчальний план -документ,затверджений Міністерством освіти і науки України, який визначає склад навчальних предметів (для кожного типу шкіл), розподіл їх за роками навчання із визначенням кількості годин (уроків), які відводяться на вивчення кожного предмета в тиждень, а також встановлює структуру навчального року.Включення певної дисципліни в навчальний план визначається її функціями у змісті освіти і суспільним замовленням. З огляду на це в навчальний план запроваджено нові предмети: основи інформатики з 5 класу, етика, екологія.

У практиці загальної середньої освіти використовується кілька типів навчальних планів: базовий, типовий і навчальний план школи.

Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів- це основний державний нормативний документ, який є складовою державного стандарту загальної середньої освіти. Він визначає структуру змісту загальної середньої освіти (інваріантна і варіативна складові), освітні галузі, розподіл годин між ними за роками навчання; обумовлює гранично допустиме тижневе навантаження учнів для кожного класу.

Інваріантна складова змісту є спільною для всіх загальноосвітніх закладів України і визначає її загальнодержавний компонент, який забезпечує необхідний для кожного учня обсяг і рівень знань, умінь і навичок.

Варіативну складову формує навчальний заклад, ураховуючи інтереси, бажання учнів і батьків, можливості школи; вона становить шкільний компонент змісту освіти.

Базовий навчальний план є основою для розроблення Міністерством освіти і науки України типових навчальних планів для різних типів загальноосвітніх навчальних закладів.

Навчальний план загальноосвітньої середньої школи - нормативний документ, який визначає структуру навчального року, кількість годин, відведених на кожний навчальний предмет, і враховує додаткові години на проведення індивідуальних і групових занять, факультативів, гуртків тощо.

Існують такі вимоги до навчального плану:

- спрямованість на всебічний розвиток особистості школяра;

- забезпечення потреб суспільства;

- урахування рівня розвитку науки;

- урахування рівня розвитку учнів, їх потреб та інтересів;

- урахування здобутків національної культури і традицій.

На основі навчального плану створюють навчальні програми, які розкривають зміст навчального матеріалу з кожного предмета і встановлюють послідовність його вивчення.

Навчальна програма - документ, затверджений Міністерством освіти і науки України, який визначає зміст і обсяг навчального матеріалу з кожної дисципліни, розподіл його за роками, розділами і темами, а також перелік знань, умінь і навичок з кожного навчального предмета.Будь-яка навчальна програма передбачає такі розділи:

1) пояснювальна записка, в якій відображено цілі навчання;

2) зміст навчального матеріалу, поділений на розділи і теми із зазначеною кількістю годин на кожну;

3) обсяг знань, умінь і навичок з предмета для учнів кожного класу;

4) методичні рекомендації педагогу щодо організування і проведення занять, перелік дидактичних матеріалів;

5) критерії оцінювання знань, умінь і навичок з кожного виду роботи.

Обов'язок учителя - детально ознайомитись із пояснювальною запискою до навчальної програми. Навчальні програми часто зазнають змін: їх удосконалюють, розвантажують від другорядного і надто складного матеріалу, підвищують їх науковий рівень, забезпечують реалізацію міжпредметних зв'язків.

Отже, зміст освіти конкретизується в навчальних планах (базовому, типовому, навчальному плані школи), програмах, дидактичних матеріалах. Більшість із них має нормативний характер, який визначає структуру навчального процесу, його зміст, форми занять, послідовність вивчення, критерії оцінювання знань, умінь і навичок, методичні рекомендації педагогу щодо організації і проведення занять. Навчальні плани і програми часто переглядають з метою поліпшити, вилучити другорядний і надто складний матеріал, підвищити їх науковий рівень.

2.Планування навчально - виховної роботи. Види планування.

Календарне планування — це визначення послідовності вивчення розділів і тем та розподіл годин між ними в межах конкретного курсу географії : складається на навчальний рік (семестр) затверджується представником адміністрації школи на початку навчального року

Тематичне планування — це розподіл годин у межах тем на конкретні уроки, включення до уроків програмних практичних робіт, передбаченно час на проведення нестандартних уроків, уроків узагальнення та систематизації знань, уроки підсумкового оцінювання.

Поурочне планування— це розробка плану конспекту уроку для проведення конкретного уроку з географії з підготовкою відповідних дидактичних матеріалів.

Календарно – тематичне планування складається разом з використанням навчальних програм та підручників.

Під час складання тематичного плану необхідно враховувати такі особливості:

- які нові теоретичні та фактичні знання, поняття учні зможуть засвоїти під час вивчення даної теми, на яких уроках теми;

- які уміння та навички необхідно сформувати або закріпити;

- на які базові знання, уміння та навички учнів треба спиратися вчителю під час пояснення нового матеріалу;

- які методи, прийоми, форми роботи та засоби навчання треба використати для урізноманітнення навчання;

- як розподілити вивчення навчального матеріалу за смисловими блоками, щоб виділити години для вступних уроків, уроків розширення та поглиблення знань, корекції та контролю;

- якими повинні бути результати вивчення теми для розвитку пізнавальних здібностей, формування наукового світогляду, виховання учнів.

Календарно-тематичні плани розробляються за типовою формою, але це не означає, що вчитель не може вносити свої корективи.

Види планів:

1. календарний (річний);

2. тематичний (перспективний);

3. поурочний (поточний);

4. виховний (для класних керівників, вчителів початкових класів)

Календарний план складається на навчальний рік. Він розробляється відповідно до програми та підручника, за яким ведеться викладання предмету; з урахуванням кількості годин, об’єму навчального матеріалу, контингенту учнів і т. п.

Тематичний ( перспективний) план відображає педагогічні задуми щодо вивчення усієї теми або декількох тем: що треба зробити, щоб заняття готувалися і проводилися на високому методичному рівні. В плані уроку (робочому документі на кожний урок) дається опис того, як необхідно зробити, щоб цей задум був реалізований у конкретних умовах уроку.

Поурочний план складається на кожен урок і являється робочим документом вчителя.Написання поурочних планів є обов’язковим. В них відображається творчість вчителя, його особистісні якості та особливості стилю викладання предмету, розуміння їм цілей навчання, усвідомлення кінцевих результатів навчання, умов, в яких відбувається навчання, конкретні прийоми, потреби та можливості учнів, їхні індивідуальні та вікові особливості.

Поурочний план може бути стислим, схематичним у вчителя вищої категорії та званням “Старший вчитель”, або “Вчитель-методист” і детальним, розгорнутим у вчителя спеціаліста, вчителя ІІ та І категорій.

План обов’язково повинен відтворювати весь хід уроку, його зміст і методи роботи; використання ТЗН і комп’ютерної техніки; мати вказівки щодо практичного застосування знань; визначити зміст домашнього завдання.


Матеріали до заняття № 1 (27 та 28 вересня 2016 року)

Матеріали до заняття (презентація) тут

План роботи навчального курсу "Маленькі кроки великого успіху" у 2016/2017 н.р.
/Files/images/2015-2016/malenkyi_kroki/1.png
/Files/images/2015-2016/malenkyi_kroki/2.png
Навчальний курс "Маленькі кроки до великого успіху" для молодих педагогів міста.

З 27 та 28 вересня 2016 року у Навчально-методичному центрі освіти м. Львова відбулися перші заняття навчального курсу «Маленькі кроки до великого успіху» для молодих педагогів міста від 0 до 1 року роботи. Слухачами цьогоріч стали 67 молодих педагогів міста. Наступні заняття відбудуться:

- 11 жовтня 2016 року група №1 (Галицький р-н, Франківський р-н, Залізничний р-н, Шевченківський р-н) ;

- 12 жовтня 2016 року група №2 (Личаківський р-н, Сихівський р-н).

Початок занять о 15год.45хв. Запрошуємо до співпраці!

Адміністрація НМЦО м. Львова

/Files/images/2015-2016/malenkyi_kroki/1.jpg /Files/images/2015-2016/malenkyi_kroki/2.jpg

"Маленькі кроки до великого успіху" для молодих педагогів міста.

З 27 вересня 2016 року у Навчально-методичному центрі освіти м. Львова розпочинається навчальний курс «Маленькі кроки до великого успіху» для молодих педагогів міста від 0 до 1 року роботи. Мета даного навчального курсу – практичне ознайомлення новопризначених учителів із традиційними та нетрадиційними методиками викладання, різними інтерактивними форми і методами індивідуальної та групової роботи з учнями, психологічними аспектами роботи вчителя, адаптація молодих вчителів, визначення професійної готовності педагога тощо.

Методистами НМЦО м. Львова розроблено план 17 теоретично – практичних занять, які відбуватимуться впродовж 2016/2017 року двічі на місяць на базі Навчально – методичного центру освіти м. Львова (пл. Д. Галицького,4).

Адміністрація НМЦО м. Львова

16 березня 2016 р. у НМЦО м.Львова відбулося чергове навчання у Школі молодого вчителя.

Заняття на тему:" Культура мовлення та об’єктивне оцінювання як складники професійної майстерності педагога"провели методисти Оксана Галамай та Оксана Бєлова.

Пропонуємо вашій увазі методичні матеріали, які можете використовувати у своїй роботі.


Різнопланові матеріали на допомогу молодим педагогам тут

17 лютого 2016 р. у Навчально - методичному центрі освіти м. Львова відбулося чергове заняття і "Школі молодого вчителя 2016", під час якого молоді учителі розглянули шляхи подолання труднощів та помилок, які виникають у роботі.

Презентацію укладено за матеріалами науково - методичного журналу ВГ "Основа" "Педагогічна майстерня" № 10(58)жовтень 2015.

Дякуємо колегам за фахові, цікаві матеріали, які ми постійно використовуємо у своїй методичній роботі! Рекомендуємо молодим учителям долучитися до постійних читачів та передплатників видань ВГ "Основа"!

Презентація тут


20 січня 2016 року на базі Навчально - методичного центру освіти м. Львова відбулося чергове навчання у Школі молодого вчителя.

Тема:"Імідж освітянина".

Заняття провела методист НМЦО Лідія Боженко.

Пропонуємо до уваги молодих педагогів ( і не лише), методично - навчальні матеріали тут і тут


10 грудня 2015 р. у Навчально - методичному центрі освіти відбулося п"яте заняття у Школі молодого вчителя.

Молоді педагоги нашого міста мали змогу посілкуватися із надзвичайно креативною та творчою людиною пані Наталею Парфенюк. Було цікаво!

29 жовтня 2015 року відбулося третє заняття "Школи молодого вчителя 2016".

Спільний захід НМЦО м. Львова та ВГ "Основа" проходив на базі школи - гімназії " Галицька". Дякуємо директору гімназії п. Оксані Цурі та колективу за співпрацю!!!!

/Files/images/2015-2016/zarubjna_l-ra/2.jpg


08 жовтня 2015 року у Навчально - методичному центрі освітим. Львова відбулось друге заняття Школи молодого вчителя.Теми занять:"Методичні рекомендації щодо ведення класного журналу" та "Визначення типу особистості педагога". Матеріали зі Школи тут

/Files/images/vihovna/педагоги.jpg


17 вересня 2015 р. у Навчально-методичному центрі світи м. Львова відбулось перше у 2015-2016 н.р. заняття Школи молодого вчителя. Кількість учасників - понад 80 осіб.

Матеріали зі заняття тут


Відбулось шосте заняття Школи молодого вчителя


Відбулося п'яте засідання ШМВ

Кiлькiсть переглядiв: 2572